Resumen
Descripción general del contenido del recurso.
Вступ. Повномасштабне вторгнення РФ на територію України вимагало негайного внесення коректив у роботу системи лікувально-евакуаційного забезпечення поранених із бойовими травмами органу зору. Під час ведення бойових дій у передмісті мегаполісу (Київ) офтальмологічні стаціонари міста активно включилися в процес надання допомоги пораненим. Мета. Вивчити результати прийнятих управлінських рішень щодо внесення коректив у роботу системи лікувально-евакуаційного забезпечення поранених із бойовими травмами органа зору за допомогою порівняльного аналізу ефективності наданої медичної допомоги пораненим у клініці офтальмології Національного військового медичного клінічного центру «Головний військовий клінічний госпіталь». Матеріал і методи. Наведено результати аналізу змін обсягу лікувально-діагностичних втручань у різні проміжки часу зміни оперативно-тактичної обстановки і трансформації рівнів надання медичної допомоги, що відбулася у зв’язку із цими змінами, пораненим із бойовими травмами органу зору. Структура причин і локалізацій травматичного пошкодження органу зору та його придаткового апарату подана у відносних величинах, які розраховували на підставі узагальнених показників медичної документації лікування поранених у клініці офтальмології Національного військового медичного клінічного центру «Головний військовий клінічний госпіталь» за період 2014–2021 рр. і лютий-квітень 2022 р. Методи дослідження: системний аналіз; порівняльний аналіз; контент-аналіз; метод описового моделювання; медико-статистичний аналіз; медико-діагностувальні офтальмологічні методи. Результати. Доведено, що екстрено внесені корективи, які призвели до зміни традиційної чотирирівневої системи надання медичної допомоги пораненим під час ведення бойових дій у передмісті мегаполісу, були своєчасними та необхідними. Проаналізовано зміни структури бойової травми органа зору в різні періоди ведення бойових дій на території України. Визначено аспекти, проблеми, які потребують першочергового розгляду з погляду усунення виявлених недоліків організації лікувально-евакуаційного забезпечення поранених із офтальмологічною травмою. Висновки. Результати порівняльного аналізу вдосконаленої системи лікувально-евакуаційного забезпечення поранених в умовах ведення бойових дій у разі загострення оперативно-тактичної обстановки, зокрема під час оборонних бойових дій у глибокому тилу в процесі оборони мегаполісу (міста Києва), довели ефективність і гнучкість рекомендованих НАТО стандартів та алгоритмів. Наближення лінії фронту до передмістя мегаполісу вимагало прийняття негайних управлінських рішень щодо внесення коректив у традиційну систему лікувально-евакуаційного забезпечення поранених, зокрема з бойовою офтальмотравмою, у зв’язку з чим НВМКЦ «Головний військовий клінічний госпіталь» надавав медичну допомогу, об’єднавшись і координуючи власні дії з мережею спеціалізованих медичних закладів мегаполісу. Обсяги та рівні надання офтальмологічної допомоги змінилися в дуже короткий термін і не викликали труднощів у військово-медичного персоналу. Ведення бойових дій у передмісті мегаполісу призвело до зростання питомої ваги бойових травм ока та його придаткового апарату в загальній структурі поранень різної локалізації до 9,4%, більше ніж половина яких була проникаючими пораненнями очей (54,0%), у тому числі із внутрішньоочними сторонніми тілами (43,3%). Зросла питома вага випадків бінокулярних уражень і руйнації очей (29,8%) за одночасного збільшення кількості випадків комбінованих уражень (до 81,4%). Такі зміни структури причин офтальмотравми пов’язані насамперед із широким використанням вибухової зброї з високою кінетичною енергією, уламки боєприпасів якої мають велику швидкість і суттєвий радіус ураження. Установлено, що в разі одноетапної евакуації поранених з офтальмотравмою з наданням спеціалізованої допомоги в короткі терміни результати лікування були кращими, що особливо важливо в разі бінокулярних тяжких поранень із загрозою розвитку незворотної втрати зору. Виявлені недоліки та проблеми, зумовлені передусім порушенням логістики лікувально-евакуаційного забезпечення, дефіцитом лікарів-фахівців, медикаментів і витратних матеріалів, особливо на територіях, сполучення з якими було тимчасово заблокованим, потребують подальшого вивчення, усунення й вирішення.
