Злоякісні краніофаціальні пухлини, їх поширення та хірургічна тактика

Мета: визначення шляхів поширення злоякісних пухлин краніофаціальної локалізації та залежно від цього формування хірургічної тактики лікування. Матеріал і методи. У період з 2002 до 2022 рр. нами було проліковано 253 пацієнтів зі злоякісними пухлинами краніофаціальної локалізації (Первинні хворі – 112, вторинні – 141). У доопераційний період у хворих KPS становив від 50 до 70 балів. Хворим проводилася стандартна оцінка неврологічного та офтальмологічного статусів. Результати. Серед краніофаціальних пухлин переважали злоякісні пухлини епітеліального генезу - 53,7%, рідше зустрічалися анапластичні менінгіоми – 1,2% і злоякісні пухлини ембріонального типу – 0,4%. Наявність клінічних симптомів у хворих була насамперед пов’язана з локалізацією первинного росту пухлин та їх поширення: високий відсоток загальномозкової та ринологічної симптоматики обумовлений значною частотою інтракраніальної та сино-параназальної локалізації пухлин. Краніофаціальні злоякісні новоутворення мають переважно середину зону первинного росту, зокрема, передньо-серединну локалізацію (гратчастий лабіринт – 45,0%, основна пазуха –12,2%, крилопіднебінна та підскронева ямка –9,9%, значно рідше у риноольфакторній ямці – 1,2% та кавернозному синусі – 0,4%). Основними шляхами розповсюдження краніофаціальних пухлин є трансдуральне, епідуральне поширення, зрощення з твердою мозковою оболонкою, ріст у носову порожнину та інтраорбітально. Найчастіше з метою хірургічного лікування хворих використовувалась передня краніофаціальна резекція (біфронтальна краніотомія з латеральною ринотомією чи мобілізацією супраорбітального комплексу, та субкраніальні доступи). Найбільш частими ускладненнями були назальні ліквореї та інфекційні ускладнення (менінгіти та менінгоенцефаліти). Післяопераційна летальність склала 5 випадків (2,0%). Висновки. 1. Краніофаціальні резекції мають переваги над транскраніальними та фаціальними доступами з досягненням більшої радикальності видалення пухлини. 2. Субкраніальні хірургічні втручання в порівнянні з біфронтальним доцільні при значному екстракраніальному компоненті. При цьому, транс базальний доступ (за Derome) ефективний при вираженому як інтра-, так і екстракраніальному поширенні злоякісних краніофаціальних пухлин. 3. Радикальність видалення пухлин латеральних відділів основи черепу досягається при використанні як орбітовиличного, так і при підскроневого доступів, при цьому підскроневий доступ асоційований з менш вираженою частотою виникнення ускладнень.