Вплив курсового введення мелатоніну на морфофункціональні зміни в зоровому нерві експериментальних тварин із гіпопінеалізмом

Актуальність. Розвиток атрофії зорового нерву (АЗН) можна очікувати при гіпопінеалізмі (ГП), який супроводжується дистрофічними змінами в сітківці. Метою є визначення впливу курсового введення гормону мелатоніну (М) на морфофункціональні зміни в зоровому нерві (ЗН) кролів, що перебувають в умовах тривалого цілодобового освітлення (ЦО) з формуванням ГП. Матеріал і методи. Проведене експериментальне дослідження в групах: 1) ГЦО – група з 32 кролів з функціональним ГП в умовах ЦО; 2) ГЦО+М - 29 кроликів в умовах ЦО безпосередньо перед виведенням з експерименту отримували курс ін'єкцій М протягом 14 діб. 3) Група контролю (ГК) - 23 інтактні тварини в умовах природної зміни дня та ночі. Залежно від терміну експерименту у кожній групі були виділені підгрупи: 1-2 міс., 3-5 міс., 8-12 міс., 18-19 міс., 26-28 міс. Концентрацію М в крові досліджували імуноферментним методом. Проводили комплексне морфологічне та морфометричне дослідження препаратів ЗН. Результати. Нічна концетрація М у крові тварин трималась в 6 разів нижчою, ніж контрольна. У тварин в умовах ЦО реєструються до 12 місяців дисциркуляторні розлади у ЗН. Демієлінізація в ЗН була зафіксована з 3-5 місяця експерименту. Перебування тварин в умовах ЦО до 28 місяців супроводжується розвитком склеротичних та атрофічних процесів в ЗН. Морфометрично у підгрупах ГЦО26-28 та ГЦО+М26-28 достовірно зменшуються показники середньої відносної площі судин (2,01±0,15 та 1,93±0,15%), порівняно з ГК26-28 (3,20±0,13%, р<0,05). Показники середньої відносної площі периваскулярної сполучної тканини у підгрупах ГЦО26-28 та ГЦО+М26-28 (4,80±0,15% та 4,61±0,17%) вище показника підгрупи ГК26-28 (3,40±0,14, р<0,05). Середній діаметр пучків нервових волокон у підгрупах ГЦО26-28 та ГЦО+М26-28 (2,51±0,09 ×10-6м та 2,73±0,10×10-6м) були меншими за ГК26-28 (3,85±0.14×10-6м; р<0,05). Заключення. Виявлені такі морфологічні прояви, як демієлінізація та витончення пучків нервових волокон ЗН у поєднанні із запустінням судин ЗН, потовщенням судинної стінки та розростанням сполучної тканини свідчать про розвиток склеротичної АЗН на фоні вираженого дефіциту М. Курсове введення тваринам М мало протинабрякову дію в ранніх термінах експерименту (до 5 місяців), поки не відбувалися незворотні зміни в ЗН. У тварин з довготривалим гіпопінеалізмом курсове введення М не впливало на розвиток процесів АЗН.