Рівень лактоферину в сльозі хворих із рецидивуючим стромальним герпетичним кератитом і терапевтичний ефект очних крапель «Лакто» в комплексному лікуванні

Актуальність. Стромальний герпетичний кератит (СГК) є імуномодульованим захворюванням, що виникає в результаті реактивації вірусу простого герпесу (ВПГ 1 та 2 типу). СГК – найчастіша форма ураження рогівки (20–50% випадків) у разі рецидиву ГК, яка призводить до значного зниження зору. Відомо, що зміни в біосполуках сльози можуть відображати стан поверхні ока й виявляти патологію, тому можуть бути також діагностичними маркерами. Серед таких сполук – лактоферин (ЛФ), який має антибактеріальну, протигрибкову, противірусну, протипаразитарну, протизапальну, імуномодулювальну, антиоксидантну й інші властивості. Мета дослідження: визначити концентрацію лактоферину в сльозі пацієнтів із рецидивуючим стромальним герпетичним кератитом на стадії загострення, його вплив на функціональні показники стану поверхні ока й терапевтичний ефект очних крапель «Лакто» в комплексному лікуванні захворювання. Матеріал та методи. Обстежено 17 хворих із рецидивуючим СГК в період рецидиву: 17 очей – із СГК, 17 – парні очі цих пацієнтів. Усім пацієнтам проведено офтальмологічне дослідження, яке включало біомікроскопію бульбарної кон’юнктиви та рогівки з флуоресцеїновим тестом, визначення чутливості рогівки й основної сльозопродукції (тест Ширмера-II), а також мікробіологічне дослідження кон’юнктиви. Концентрацію ЛФ у сльозі визначали методом твердофазного імуноферментного аналізу з використанням тест-системи (виробник – Elabscience Biotechnology Inc., Китай). Результати оцінювали фотометрично на мікропланшетному імуноферментному аналізаторі «StatFax 2100» (виробник – «AwarenessTechnologyINC», США) за довжини хвилі 450 нм. Інстиляцію крапель «Лакто» призначали 2 рази на добу протягом 30 днів. Концентрацію ЛФ у сльозі визначали до призначення крапель «Лакто» й на 30 добу їх застосування. Результати. У сльозі очей хворих на рецидивуючий СГК концентрація ЛФ дорівнювала в середньому 1,21±0,52 (мг/мл) без суттєвих розбіжностей показника для хворого та парного ока. Але в разі СГК номінальний показник концентрації ЛФ нижче за норму зустрічався частіше порівняно з парним оком (χ2=4,24, р=0,04). Курс протизапального лікування із застосуванням крапель «Лакто» підвищив концентрацію ЛФ у сльозі ока із СГК на 47% до 1,78±0,7 (мг/мл). На оці із СГК чутливість рогівки (ЧР) знижена у 12,4 раза частіше, ніж на парному оці (відношення шансів OR=12,4 при 95% CІ (2,0–76,8)), що відображає нейросенсорні порушення хворого ока. За значення ЛФ у сльозі нижче за норму порушення ЧР частіше відзначається при СГК, ніж на парному оці. Рівень основної сльозопродукції мав нижчі її значення (7–8 мм) за низьких концентрацій ЛФ у сльозі порівняно зі сльозопродукцією за пробою Ширмера-ІІ (13–16 мм) з вищими концентраціями ЛФ у сльозі: установлено прямий кореляційний зв’язок цих показників r=0,45 (p<0,05). У хворих на рецидивуючий СГК під час мікробіологічного дослідження кон’юнтивальної порожнини очей у 29,4% випадків виявлено зростання супутньої умовно-патогенної та грибкової мікрофлори. Курс комплексного протизапального лікування із застосуванням крапель «Лакто» сприяв ліквідації цих культур. Висновок. Визначено середні показники ЛФ у сльозі при СГК як на хворому, так і парному оці, певні взаємозв’язки функціональних показників стану поверхні як хворого, так і парного ока при СГК залежно від рівня експресії ЛФ у сльозі. Підтверджено сануючий ефект очних крапель «Лакто» у хворих із рецидивуючим СГК за наявності супутньої мікрофлори в кон’юнктивальній порожнині, що підтверджується відсутністю зростання культур після курсу комплексного протизапального лікування.