Ультраструктурні зміни сітківки ока щура на тлі тривалого експериментального опіоїдного впливу

Мета дослідження – з’ясувати особливості ультраструктурної реорганізації сітківки щура наприкінці четвертого та шостого тижнів після експериментального опіоїдного впливу. Матеріал та методи. Дослідження проведено на 48 статевозрілих, безпородних, білих щурах-самцях масою 200-250 г, віком 4,5 місяців. Тваринам здійснювали ін’єкції препарату налбуфін (діюча речовина: nalbuphine hydrochloride) внутрішньом'язево, щоденно 1 раз на добу впродовж 42 діб. Початкова доза налбуфіну впродовж перших 2–х тижнів становила 0,212 мг/кг, наступних 2–х (II – IV тижня) – 0,225 мг/кг, а впродовж IV – VI тижнів – 0,252 мг/кг, що створювало умови хронічного опіоїдного впливу. Перша група (19 тварин) отримувала налбуфін впродовж 28 діб; друга група (19 тварин) отримувала налбуфін впродовж 42 діб; третя група (10 тварин) була контрольною, із яких 5 тварин отримували ін'єкції 0,22 мл/кг 0,9% фізіологічного розчину упродовж 28 діб внутрішньом'язево, 5 тварин – ідентичну дозу 0,9% фізіологічного розчину впродовж 42 діб. Трансмісійне електронно-мікроскопічне дослідження сітківки щурів проводили за загальноприйнятою методикою. Результати. Наприкінці четвертого тижня експериментального опіоїдного впливу в сітківці щурів було виявлено збільшення кількості мікросудин сітківки з ознаками гіперемії та дегенеративні зміни у клітинах пігментного епітелію, посилення деструкції мембран дисків зовнішніх сегментів фоторецепторів, некробіотичні зміни ядер окремих фоторецепторів, дегенерація аксонів зовнішнього та внутрішнього сітчастого шарів, дегенеративні зміни горизонтальних нейронів, поява дегенеративних та некротичних змін в цитоплазмі біполярних та амакринних клітин. Наприкінці шостого тижня продовжували прогресувати явища гіперемії судин сітківки, наростали дегенеративні та некротичні зміни окремих клітин пігментного епітелію, зовнішніх сегментів фоторецепторів, відмічалось вкорочення та деструкція крист мітохондрій внутрішніх сегментів фоторецепторів, некротичні зміни ядер окремих фоторецепторів, дегенерація аксонів зовнішнього та внутрішнього сітчастого шарів, дегенеративні та некротичні зміни біполярних та амакринових клітин, гіпертрофія відростків клітин Мюллера, дегенерація гангліонарних клітин, гіперемія та помірні периваскулярні набряки судин зовнішнього та внутрішнього сітчастих шарів. Висновки. Таким чином, при введені щурам налбуфіну у діапазоні 0,212-0,252 мг/кг упродовж 4 тижнів в структурних компонентах сітківки виникали деструктивні процеси пігментного епітелію, зовнішніх сегментів фотосенсорних нейронів, дегенерація аксонів зовнішнього та внутрішнього сітчастого шарів, дегенеративні та некротичні зміни біполярних та амакринних клітин, гіпертрофія відростків клітин Мюллера, дегенерація гангліонарних клітин та гіперемія, обумовлена порушеннями ультраструктури мікроциркуляторного русла. На 6 тижні експерименту посилювалися деструктивні та дегенеративні процеси в структурних компонентах сітківки.