Особливості перебігу первинного та рецидивуючого герпетичного кератиту після перенесеної COVID-19 інфекції

Мета. Оцінити особливості перебігу первинного та рецидивуючого герпетичного кератиту (ГК) після перенесеного захворювання СOVID-19. Матеріал та методи. Проаналізовано 83 ока у 70 хворих з ГК, що розвинувся після перенесеної СOVID-19 інфекції. Хворих було розподілено на дві групи: 1-ша група – з первинним ГК (30 очей, 26 хворих) та 2-га група – з рецидивом ГК (53 ока, 44 хворих). По важкості перебігу COVID -19 було виділено три ступені: легкий (без пневмонії), середній (з пневмонією без реанімації), важкий (з перебуванням у реанімації та ШВЛ). У венозній крові хворих визначали рівень загального вітаміну D, рівні антитіл IgG до спайкового білку (S-RBD) коронавіруса SARS-CoV-2; вірусу герпесу 1/2 типу (HSV 1/2), herpes zoster вірусу, цитомегаловірусу та вірусу Епштейн-Барр. Результати. При первинному ГК частіше було відмічено деревоподібний ГК (20,7% у порівнянні з 2% при рецидиві ГК) та виразково-некротичний кератит (41,2% у порівнянні з 15,6% при рецидиві ГК). Стромальний не некротизуючий ГК зустрічався частіше у хворих з рецидивом ГК (82,4%), ніж у хворих з первинним ГК (37,9%), та був найпоширенішою формою ГК після COVID-19 в обох групах. Виразково-некротичний ГК частіше спостерігався у хворих з первинним ГК (41,4%), ніж у хворих з рецидивом (15,6%), та частіше відмічений після важкого перебігу СOVID-19. Рівень IgG до вірусів ВПГ1-2 був значно вищий у хворих з виразково-некротичним ГК, у порівнянні з хворими на деревоподібний (1,6 раза) та стромальний не некротизуючий (1,5 раза) кератити. Підвищений рівень IgG до herpes zoster виявлено у 93,2%, до вірусу Епштейн-Барр – у 76,4%, до цитомегаловірусу – у 86,4% хворих. Висновки. Інфекція SARS-CoV-2 може бути потенційним фактором реактивації HSV-1 і розвитку як первинного ГК, так і його рецидиву, які характеризуються більшою частотою білатерального ураження очей та стромальних форм ГК. Офтальмолог повинен знати про це очне ускладнення у випадках зараження COVID-19, яке може виникнути під час гострої фази або фази одужання; це здебільшого трапляється у важко інфікованих пацієнтів.