Зміни морфометричних параметрів переднього сегменту ока та зниження внутрішньоочного тиску у пацієнтів з псевдоексфоліативним синдромом після факоемульсифікаціїї катаракти з імплантацією інтраокулярної лінзи, як методу профілактики розвитку псевдоексфоліативної гл

Мета. Оцінити зміни морфометричних параметрів переднього сегменту ока та зниження внутрішньоочного тиску у пацієнтів з псевдоексфоліативним синдромом (ПЕС) після факоемульсифікаціїї катаракти з імплантацією інтраокулярної лінзи, як методу профілактики розвитку псевдоексфоліативної глаукоми. Матеріали і методи. В дослідженні брали участь 488 пацієнтів (625 очей) віком від 49 до 79 років, що мали вікову катаракту у поєднанні з псевдоексфоліативним синдромом. Для порівняння використовували дані групи контролю, в яку увійшли 122 пацієнти (188 очей), що не мали ознак псевдоексфоліативного синдрому. Усім пацієнтам була проведена операція – ультразвукова факоемульсифікація з імплантацією інтраокулярної лінзи. Рівень внутрішньоочного тиску визначали методом апланаційної тонометрії за Гольдманом до операції, через тиждень, місяць і три місяці після операції. Результати. У ході дослідження було оцінено морфометричні параметри переднього сегменту ока у пацієнтів з псевдоексфоліативним синдромом і виявлено меншу на 0,3 мм глибину передньої камери та більший на 1,02 мм передньо-задній розмір кришталика, у порівнянні з пацієнтами без ознак псевдоексфоліативного синдрому. Виявлено збільшення параметру глибини передньої камери ока у пацієнтів з псевдоексфоліативним синдромом після хірургії катаракти на 30%. Також визначено параметри внутрішньоочного тиску у пацієнтів без псевдоексфоліативного синдрому та з псевдоексфоліативним синдромом перед та після проведення ультразвукової факоемульсифікації з імплантацією інтраокулярної лінзи. Таким чином, у пацієнтів без псевдоексфоліативного синдрому спостерігалось повільне зниження ВОТ (на 1,4 мм рт.ст) впродовж трьох місяців після операції. В групі пацієнтів з псевдоексфоліативним синдромом спостерігалося незначне підвищення ВОТ протягом першого тижня після операції, та його значне зниження (на 3 мм рт.ст.) протягом наступних трьох місяців. Висновки. Катаракта у пацієнтів з ПЕС супроводжується морфометричними змінами переднього сегменту ока у вигляді більш виражених зменшення глибини передньої камери ока (на 0,3 мм менше, ніж у пацієнтів без ПЕС) та збільшення передньо-заднього розміру кришталика (на 1,02 мм більше, ніж у пацієнтів без ПЕС). У пацієнтів з катарактою та ПЕС, яким була проведена ультразвукова факоемульсифікація з імлантацією ІОЛ, було відмічено зниження ВОТ у віддаленому (три місяці) післяопераційному періоді в середньому на 16,9%.