Стан імунної системи у хворих на меланому хоріоїдеї на різних стадіях захворювання

Мета. Провести порівняльний аналіз стану клітинного та гуморального імунітету у хворих на меланому хоріоїдеї на різних стадіях захворювання до початку лікування. Матеріал та методи. Дослідження імунологічного статусу проведене у 35 хворих на меланому хоріоїдеї (МХ) стадії Т1 (група 1) та 31 хворого на МХ стадій Т1-Т3 (група 2), які проходили лікування в ДУ «Інститут очних хвороб та тканинної терапії ім. В. П. Філатова НАМН України». Стан імунної системи хворих на МХ порівнювався зі станом імунної системи 44 практично здорових осіб (контрольна група 3). Імунологічне обстеження включало визначення за допомогою моноклональних антитіл в периферичній крові наступних показників: абсолютний та відносний вміст лейкоцитів, лімфоцитів, Т-клітин – СD3+, Т-хелперів – СD4+, Т-супресорів – СD8+, В-лімфоцитів – СD19+, NК-клітин – СD16+, фагоцитарної активності нейтрофілів, визначення імуноглобулінів А, М та G. Результати. Визначено статистично значуще підвищення абсолютного вмісту в периферичній крові пацієнтів з МХ таких показників як лейкоцити (p1-3 = 0,005 та p2-3 = 0,0003 відповідно), лімфоцити (p1-3 = 0,04 та p2-3 = 0,0002 відповідно), цитотоксичні Т-супресори – CD8+ (p1-3 = 0,0002 та p2-3 = 0,001 відповідно), співвідношення CD4+/CD8+ (p1-3 = 0,00002 та p2-3 = 0,0000 відповідно), фагоцитарна активність нейтрофілів (p1-3 = 0,0004 та p2-3 = 0,0001 відповідно), IgA (p1-3 = 0,003 та p2-3 = 0,009 відповідно), IgM (p1-3 = 0,0007 та p2-3 = 0,0000 відповідно). Підвищення або зниження інших показників відносно контролю статистичної значущості не мали. У хворих на МХ стадій Т1- Т3 (група 2) відносно хворих МХ стадії Т1 (група 1) та контролю (група 3) було відмічене статистично значуще підвищення Т-хелперів – CD4+ (p1-2 = 0,02 та p2-3 = 0,0000 відповідно), NK-клітин – CD16+ (p1-2 = 0,03 та p2-3=0,003 відповідно), IgM (p1-2 = 0,02 та p2-3=0,0000 відповідно) та зниження IgG (p1-2 = 0,006 та p2-3 = 0,003 відповідно). Висновок. Перебіг пухлинного процесу у хворих на МХ різних стадій обумовлений змінами імунного статусу, що виражається активацією клітинної та гуморальної ланок імунітету – підвищення активності Т-лімфоцитів (CD3+), Т-хелперів (CD4+), Т-супресорів (CD8+), натуральних кілерів (NK-клiтин (CD16+)), імуноглобулінів (IgM та IgA), що було виявлено до лікування та може суттєво впливати на реалізацію лікувального ефекту при його проведенні.