Ефективність нового комплексного методу лікування хворих на бактеріальний кератит

Мета – дослідити терапевтичну ефективність застосування в комплексному лікуванні бактеріального кератиту гіпербаричної оксигенації та ліпосомального розчину на основі озону. Матеріал та методи. Для всіх обстежених та пролікованих пацієнтів (98 людей, 98 очей) з бактеріальним кератитом проводили детальний збір скарг, анамнезу життя та захворювання, мікробіологічне обстеження, комплексне офтальмологічне обстеження: візометрію, рефрактометрію, пневмотонометрію, біомікроскопію, пробу з флюоресцеїном, офтальмоскопію, ультразвукове дослідження (В-сканування), оптичну когерентну томографію переднього відрізка при госпіталізації, на 10-й день лікування та через один місяць. Пацієнти з бактеріальним кератитом рандомно розділені на три клінічні групи: контрольну (32 хворих, 32 ока), основні групи – 1-шу та 2-гу (по 33 хворих, по 33 ока), статистично співставні (p>0,05) за кількістю, віком та статтю. Лікування всіх трьох груп пацієнтів включало: антисептик (мірамістин 0,1 мг/мл); антибіотики [(ципрофлоксацин 0,3%, тобраміцин 0,3% – до отримання результатів мікробіологічного дослідження (за результатами дослідження обирали препарат з найвищим показником чутливості)]; мідріатик (циклопентолат); сльозозамінник та репарант (очні краплі з декспантенолом 2% та натрію гіалуронат 0,15%), парабульбарно антибіотик (амікацин по 0,5 мл). Пацієнтам 1-ї та 2-ї основних груп додатково призначили проведення ГБО: тривалість сеансу – 45 хв., тиск – 1,5 атм., кількість сеансів – 10. Пацієнтам основної 2-ї групи додатково призначили інстиляції ліпосомального розчину на основі озону. Результати. Метод використання в комплексному лікуванні бактеріального кератиту гіпербаричної оксигенації та ліпосомального розчину на основі озону статистично значуще (від р<0,05 до р<0,001) сприяв швидшому стиханню запального процесу, прискорив розсмоктування інфільтрату на 5,9±0,2 дня порівняно з контрольною групою та на 2,7±0,2 дня порівняно з основною 1-ю групою. Завершення епітелізації рогівки відбулося на 8,2±0,2 дня раніше в основній 2-й групі та на 4,8±0,2 дня в основній 1-й групі в порівнянні з контрольною групою та на 3,4±0,2 дня в порівнянні з 1-ю групою; перебування в стаціонарі – на 6,6±0,2 дня і на 3,4±0,2 дня порівняно з контрольною групою та основною 1-ю групою відповідно (р<0,001). Висновки. Метод лікування бактеріальних кератитів із застосуванням гіпербаричної оксигенації та ліпосомального розчину на основі озону в поєднанні з традиційною терапією статистично значуще (від р<0,05 до р<0,001) сприяв швидшому стиханню запального процесу, прискорив розсмоктування інфільтрату та початок епітелізації рогівки, скоротив термін епітелізації та лікування в стаціонарі, чим показав терапевтичну ефективність, і його можна рекомендувати для застосування в практичній офтальмології.