Нейроофтальмологічні порушення при над’ядерному паралічі

Актуальність. Прогресуючий над’ядерний параліч є найбільш частим видом атипового паркінсонізму при якому спостерігаються різноманітні рухові та окуломоторні порушення. Метою дослідження було виявлення основних нейроофтальмологічних проявів прогресуючого над’ядерного паралічу (ПНП) в залежності від клінічного фенотипу захворювання. Матеріал та методи. Дослідження проведено на базі Одеської обласної клінічної лікарні у 2011–2021 роках. Обстежено 21 пацієнта з проявами ПНП, у тому числі в одному випадку – у вигляді комбінації ПНП із хворобою Галевордена-Шпатца та леводопа-індукованими гіперкінезами. Всі пацієнти крім класичного неврологічного обстеження підлягали комплексному нейроофтальмологічному обстеженню, їм проводилося високопольне МРТ головного та спинного мозку, відеоністагмографія. Середній вік пацієнтів становив 53,2±1,1 років, у структурі хворих переважали жінки (13 випадків або 61,9%). Статистична обробка отриманих даних проводилася за допомогою частотного аналізу. Результати. Проаналізована частота виявлення різних фенотипових варіантів ПНП. PSPP відзначалося у 52,4% випадків, по 9,5% - PSP-PGF, PSP-OM, PSP-PI; по 4,8% - PSP-CBS, PSP-SL, PSP-F, PSP+GSD. У всіх пацієнтів виявлена зміна швидкості та амплітуди вертикальних саккад. При цьому диплопія спостерігалася лише у 12 (57,1%) пацієнтів. Висновки. При ПНП неврологічне та нейроофтальмологічне обстеження є вирішальними у постановці діагнозу та виборі тактики лікування. Найчастішим фенотипом ПНП є PSPP (52,4%), частота варіанта PSP-OM складає 9,5%.