Послідовність хірургії катаракти у дорослих пацієнтів із гіперметропією та амбліопією: результати операції в залежності від втручання на домінантному чи амбліопічному оці

Мета. Проаналізувати вплив послідовності хірургічного лікування катаракти (домінантне чи недомінантне око) на зорові результати у пацієнтів із супутньою гіперметропією та амбліопією. Матеріал та методи. Проведено ретроспективне дослідження результатів хірургічного лікування катаракти у 40 дорослих пацієнтів (80 очей) з гіперметропією та амбліопією. Перша група – 28 пацієнтів (56 очей), у яких хірургію починали з амбліопічного ока. Пацієнти додатково були поділені на підгрупи. Група 1А – 17 пацієнтів (34 ока), до операції МКГЗ відрізнялася на двох очах не більше 0,1. Групу 1В склали 11 хворих (22 ока), що мали різницю МКГЗ між очима більш 0,1. До другої групи спостереження було включено 12 пацієнтів (24 ока), яким першим оперували домінантне око, а потім амбліопічне. Результати. Після хірургічного втручання відбулася відповідна зміна як НКГЗ, так і МКГЗ, при цьому МКГЗ збільшилась у групі 1А з 0,25±0,08 до 0,76±0,13 (Р≤0,00001), в групі 1В з 0,33±0,09 до 0,54±0,07 (Р=0,00007), а у групі 2 майже не змінилася (з 0,32±0,07 до 0,33±0,06, Р=0,0678). Оцінка кумулятивних показників гостроти зору виявила НКГЗ 0,7 та вище у 67% пацієнтів групи 1А, 0,5 та вище – у 68% пацієнтів групи 1В та гостроту зору 0,3–0,4 – у 96% пацієнтів 2-ї групи. Кумулятивні показники МКГЗ склали 0,7 та вище у 77% пацієнтів в групі 1А, 0,5 та вище – 86% пацієнтів в групі 1В, та 0,3–0,4 у 92% пацієнтів 2-ї групи. Висновки. Послідовність оперативного втручання при катаракті має вирішальне значення: оперування амбліопічного ока першим створює умови для його активнішої участі у зоровому процесі, що підвищує ймовірність функціональної реабілітації, особливо при незначній різниці в ГЗ на доопераційному етапі між амбліопічним та домінантним оком.