Морфометрія циліарного тіла та системне запалення при вторинній неоваскулярній глаукомі внаслідок діабетичної ретинопатії та оклюзії вен сітківки

Мета. Оцінити морфометричні особливості циліарного тіла (ЦТ) за даними ультразвукової біомікроскопії (УЗБ) у пацієнтів з неоваскулярною глаукомою (НВГ), асоційованою з діабетичною ретинопатією (ДР) або оклюзіями вен сітківки (ОВС), та визначити їхній зв’язок зі стадією рубеозу за Weiss і системними імунозапальними індексами крові (SII, SIRI, AISI). Матеріал і методи. У дослідження включено 160 очей: 126 очей з НВГ (65 – на тлі ДР, 61 – після ОВС) та 34 ока контрольної групи. За допомогою УЗБ визначали товщину ЦТ на рівні 1 мм позаду склерального шпора (CBT1) і максимальну товщину ЦТ (CBTmax). Стадію рубеозу оцінювали за класифікацією Weiss. Кореляційний аналіз виконували з використанням Spearman's rank. Для визначення незалежних предикторів потовщення ЦТ застосовано багатофакторний лінійний регресійний аналіз із CBTmax як залежною змінною. Результати. У пацієнтів з НВГ товщина ЦТ достовірно перевищувала показники контролю (CBT1 = 0,82 мм) і досягала 1,17–1,50 мм, а CBTmax – до 1,64–1,66 мм. Найвищі значення зафіксовано при постоклюзійній НВГ (CBT1 = 1,39 мм; CBTmax = 1,66 мм) та при НВГ на тлі ДР тривалістю ≤5 років (CBT1 = 1,25 мм; CBTmax = 1,63 мм), що фактично відповідає подвоєнню фізіологічних показників і дозволяє припустити формування гіпероб’ємного фенотипу. При ДР понад 5 років спостерігалося витончення ЦТ (CBT1 = 0,57–0,64 мм; CBTmax = 0,74–1,00 мм). Системні індекси зростали зі стадією рубеозу: SII – більш ніж у 2 рази, AISI – у 2,5–3 рази, SIRI – у 1,3–2 рази порівняно з контролем. Висновки. НВГ супроводжується стадійно залежними морфометричними змінами циліарного тіла, що проявляється формуванням гіпероб’ємного або атрофічного фенотипу залежно від етіології та тривалості захворювання. Товщина ЦТ демонструє тісний зв’язок із системним імунозапальнням і активністю рубеозу, що підкреслює її клінічну та потенційну прогностичну цінність.