Кореляція структурних і функціональних показників та її динаміка у хворих на прогресуючу та стабілізовану первинну відкритокутову глаукому

Мета. Вивчення кореляції структурних і функціональних показників та її динаміки у хворих на прогресуючу та стабілізовану первинну відкритокутову глаукому за даними ОКТ та статичної комп’ютерної периметрії. Матеріал та методи. Проведено обстеження і моніторинг 193 пацієнтів (338 очей). В 64 очах діагностована препериметрична глаукома, в 274 — периметрична первинна відкритокутова глаукома (ПВКГ). Термін спостереження — 70,6 місяця. Динаміка кореляції структурних і функціональних показників досліджена в 248 очах. Перебіг ПВКГ (прогресуючий та стабілізований) визначався протягом терміну спостереження за динамікою середнього відхилення світлочутливості MD. Результати. При першому обстеженні у хворих на ПВКГ встановлено середньої сили прямий кореляційний зв'язок між MD і більшістю структурних показників (RNFL, Inf, 7/5, NFL). Між MD та GCС прямий кореляційний зв'язок був слабкий (r=0,2834, p<0,05). При стабілізованій глаукомі між MD та GCС відмічався прямий кореляційний зв'язок середньої сили (r=0,3976, p<0,05), а при прогресуючій ПВКГ — слабкий (r=0,2506, p<0,05). Між NFL та GCС при стабілізованому перебігу ПВКГ визначався сильний прямий кореляційний зв'язок (r=0,7069, p<0,05), а при прогресуючому перебігу — середньої сили (r=0,6235, p<0,05). За час спостереження прямий кореляційний зв'язок між MD та GCС при прогресуючій ПВКГ зріс зі слабкого (r=0,277, p<0,05) до середньої сили (r=0,4136, p<0,05), між NFL та GCС — зріс з середньої сили (r=0,6242, p<0,05) до сильного (r=0,7056, p<0,05). При стабілізованому перебігу ПВКГ встановлений при першому обстеженні середньої сили прямий кореляційний зв'язок між MD та GCС (r=0,3655, p<0,05) в динаміці став відсутнім (p>0,05). Висновки. У хворих на ПВКГ відмічається прямий кореляційний зв'язок між середнім відхиленням світлочутливості MD і структурними показниками за даними ОКТ, притому найбільш сильний — при другій стадії глаукоми (зокрема, середньої сили між MD та GCС (r=0,4989, p<0,05) та між MD та NFL (r=0,3905, p<0,05). При стабілізованому перебігу ПВКГ був більш сильний прямий кореляційний зв'язок між функціональними та структурними показниками (зокрема між MD та GCС — середньої сили (r=0,3976, p<0,05), між NFL та GCС — сильний (r=0,7069, p<0,05), в порівнянні з прогресуючим перебігом глаукоми (між MD та GCС — слабкий (r=0,2506, p<0,05), між NFL та GCС — середньої сили (r=0,6235, p<0,05). В динаміці при прогресуючій глаукомі сила кореляційного зв’язку між функціональними та структурними показниками за час спостереження збільшилась, а при стабілізованій ПВКГ — зменшилась (зокрема, прямий кореляційний зв'язок між MD та GCС при прогресуючій ПВКГ зріс зі слабкого (r=0,277, p<0,05) до середньої сили (r=0,4136, p<0,05), а при стабілізованій ПВКГ — з середньої сили (r=0,3655, p<0,05) в динаміці став відсутнім).