ТЕРМІНОЛОГІЧНИЙ АНАЛІЗ ОСНОВНИХ ДЕФІНІЦІЙ ПЕДАГОГІЧНОГО ФЕНОМЕНА «ІТ-ОСВІТА»

Актуальність дослідження зумовлена стрімкими темпами розвитку цифрових технологій і цифрового суспільства та швидким розвитком цифрової педагогіки, що потребує уточнення й конкретизації багатьох понять, які активно і не завжди доречно експлуатуються засобами масової інформації, науково-популярними й науковими джерелами. Мета: здійснити термінологічний аналіз основних дефініцій педагогічного феномена «ІТ-освіта». Методи: загально-теоретичні методи аналізу, синтезу та узагальнення – для вивчення документальних, оповідальних, публіцистичних і науково-популярних джерел, виявлення основних базових понять дослідження, уточнення їх семантики та особливостей введення в науковий обіг. Результати: здійснено аналіз офіційних джерел (закони, постанови, розпорядження, накази, концепції, інформаційно-аналітичні і статистичні звіти), наукових (монографії, наукові статті, матеріали конференцій, вебінарів, семінарів), довідкових (словники, довідники, енциклопедії), навчальних (підручники, навчальні посібники), виробничо-практичних (методичні і практичні посібники, освітні програми, робочі навчальні програми, навчальні плани, звіти щодо самооцінювання освітніх програм тощо), публіцистичних і науково-популярних (публікації в ЗМІ, матеріали сайтів, вебресурсів). Висновки: досліджено гіперо-гіпонімічні, родо-видові відношення в лексико-семантичній системі сучасної педагогічної науки, пов’язані з використанням педагогічного феномена «ІТ-освіта»; з’ясовано, що це поняття є складовою педагогічної категорії «освіта» – складного, багатоаспектного, полісемантичного явища, розмаїто представленого в офіційній, довідковій, науковій, навчальній літературі; визначено сутність поняття «ІТ-освіта», обґрунтовано лексико-семантичну групу базових і суміжних понять («цифрова освіта», «медіаосвіта», «цифрова культура», «цифрова компетентність», «ІТ-компетентність», «цифрова грамотність», «цифровізація», «діджиталізація», «цифрові навички», «digital-skills» тощо).