РОЗВИТОК SOFT SKILLS МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ ЯК ЗАСІБ АКМЕОЛОГІЧНОГО ЗРОСТАННЯ

Актуальність: сучасне суспільство потребує нових прогресивних педагогів, здатних виховати гуманне, цілеспрямоване покоління, яке працюватиме на розвиток власної держави; це зумовлює підвищення уваги до підготовки майбутніх учителів, розвитку їхніх soft skills, формуванні внутрішньої потреби перебувати в епіцентрі освітніх новинок, займатися саморозвитком та педагогічним зростанням. Мета: здійснити діагностику розвитку soft skills майбутніх учителів початкової школи; запропонувати напрями розвитку гнучких навичок студентів у сучасному закладі вищої освіти. Методи: теоретичні (аналіз наукової та методичної літератури, узагальнення, систематизація інформації); емпіричні (спостереження за педагогічною діяльністю студентів у ході ділових ігор та під час педагогічної практики), аналіз творчих робіт, опитування, тестування. Результати: проведено дефінітивний аналіз та визначено основні напрямки розуміння гнучких навичок в педагогічному процесі; відповідно до проведених науково-педагогічних досліджень запропоновано різні класифікації груп гнучких навичок; визначено, що на низькому рівні розвинені soft skills у 24 (29,3%) студентів, на середньому – у 35 (42,7%), на достатньому – у 17 (20,7%), а на високому – у 6 (7,3%); акценовано увагу на формах роботи зі студентами, запропоновано методичні рекомендації для розвитку гнучких навичок майбутніх учителів. Висновки: результати, отримані в результаті дослідження, дозволили чітко визначити подальші напрями роботи з розвитку soft skills студентів, спланувати подальшу участь майбутніх учителів у низці професійних заходів (конференцій, вебінарів, майстер-класів тощо); запропоновано напрями розвитку гнучких навичок студентів у контексті акмеологічного підходу (організація творчого освітнього простору, що забезпечує кожному студентові вільний вибір навчальних предметів та професійний ріст; використання інноваційних технологій та акмеологічних моделей, спрямованих на професійний розвиток кожного педагога; залучення студентів до різних видів пізнавальної діяльності в освітньому процесі; організація спільної творчої діяльності, діалогічної взаємодії студентів і викладачів, спрямованих на формування цілісної особистості майбутнього фахівця; стимулювання рефлексивної оцінки студентом власної педагогічної діяльності).